Юрій Андрухович хронологічна таблиця

Юрій Андрухович біографія

Ім’я при народженні Ю́рій І́горович Андрухо́вич
Народився 13 березня 1960
Станіслав, нині Івано-Франківськ
Громадянство Україна
Національність українець
Діяльність Письменник, публіцист
Сфера роботи поезія
Партія НРУ

Юрій Ігорович Андрухович (нар. 13 березня 1960, Станіслав, нині Івано-Франківськ) — український поет, прозаїк, перекладач, есеїст. Кандидат філологічних наук. Живе і працює в Івано-Франківську.

1985 разом з Віктором Небораком та Олександром Ірванцем заснував поетичну групу Бу-Ба-Бу, яка одною з перших почала відновлювати в українській літературі карнавальні та буфонадні традиції, продемонструвала успішний приклад творення соціо-культурного міту. З 1991 Андрухович — співредактор літературно-мистецького журналу «Четвер», співпрацював також із журналом «Перевал», виступивши упорядником двох його номерів.

У часописі «Сучасність» вперше побачили світ найвагоміші прозові твори письменника: «Рекреації» (1992), «Московіада» (1993), «Перверзія» (1996), видані у 1997 році окремими книгами, есей «Центрально-Східна ревізія» («Сучасність», 2000, № 3).

Юрій Андрухович хронологічна таблиця

Дата Подія
13 березня 1960 Юрій Андрухович народився у Станіславі. Родина: Батько Ігор Мар’янович (1930—1997 р.); мати Ганна Степанівна (1940 р.); дружина Ніна Миколаївна (1959 р.); дочка Софія (1982 р.) і син Тарас (1986 р.); онучка Варвара (2008). Володіє російською, польською, англійською, німецькою мовами. Захоплення: фонотека.
Навчався в спеціалізованій школі №5 з поглибленним вивченням німецької мови.
1982 Закінчив редакторське відділення Українського поліграфічного Інституту у Львові
1985 Поетична збірка “Небо і площі”
1989 «Середмістя»,«Зліва, де серце»
1991 Закінчив Вищі літературні курси при Літературному Інституті ім. О. М. Горького в Москві.
«Екзотичні птахи і рослини»
1192 Роман «Рекреації»
1994 Захистив кандидатську дисертацію по творчості забороненого в радянські роки класика української поезії першої половини ХХ століття Богдана-Ігоря Антонича. Докторську пише по творчості американських поетів-бітників. Певний час був радником мера Івано-Франківська з питань культури.
1996 «Перверзія»
1997 В Україні окремими виданнями вийшли чотири книги Андруховича: «Екзотичні птахи і рослини» (вірші), книга прози (романи «Рекреації» і «Московіада»), роман «Перверзія», який заслужив репутацію культового літературного твору, книга есе «Дезорієнтація на місцевості». Критики називають Андруховича «священною коровою нової української словесності».
2000 «Моя Європа».Премія ім. Гердера
(Фонд Альфреда Тьопфера, Гамбурґ, Німеччина)
2004 Пісні для мертвого півня»
2007 «Трициліндровий двигун любові».«Таємниця. Замість роману»
2010 Юрій Андрухович зробив заяву про можливість відокремлення від України Криму й Донбасу[1]. Ця заява була вкрай негативно сприйнята в українському суспільстві. Народний депутат Тарас Стецьків зазначив, що заява Андруховича скидається на «істерику інтелігента» за принципом «шеф, усе пропало!»
2011 Юрій Андрухович випустив найбільшу свою книгу – «Лексикон інтимних міст». Критики назвали нове видання «автобіографічним атласом внутрішнього світу письменника».Андрухович є автором перекладів з англійської (зокрема, він є автором п’ятого українського перекладу шекспірівського «Гамлета» а також книжки перекладів американських поетів-бітників), польської (Т. Конвіцький), німецької (Райнер Марія Рільке, Ф. Ролер, Фріц фон Герцмановскі-Орландо) та російської (Борис Пастернак, Осип Мандельштам, Анатолій Кім).

Присутність Андруховича в Івано-Франківську стала вагомим чинником ферментації так званого «станіславського феномену» та формування місцевого мистецького середовища. Творчість Андруховича має значний вплив на перебіг сьогоднішнього літературного процесу в Україні, з його іменем пов’язані перші факти неупередженого зацікавлення сучасною українською літературою на Заході. Твори Андруховича перекладені польською, англійською, німецькою, французькою, російською, угорською, фінською, шведською, іспанською, чеською, словацькою, хорватською, сербською мовами й есперанто.

Біографії

Посилання

Рейтинг: 5 - 121 Голосов