Василь Симоненко хронологічна таблиця

Василь Симоненко біографія

Ім’я при народженні Василь Симоненко
Псевдо В. Щирбань, В. Миколайчук, Симон.
Народився 8 січня 1935
с. Біївці, Лубенський район, Полтавська область, Українська СРР, СРСР
Помер 13 грудня 1963 (28 років)
Черкаси, Українська РСР, СРСР
·ниркова недостатність
Громадянство СРСР
Діяльність поет, журналіст
Жанр вірш і оповідання

Василь Симоненко народився в с Біївці Лубенського р-ну на Полтавщині 8 січня 1935 р. Ріс без батька, мати працювала в колгоспі. Протягом 1942—1952 pp. майбутній поет навчався в школі: 4 класи — у Біївцях (1942—1946), решта — у сусідніх селах Єньківцях (1946—1947) і Тарандинцях (1947—1952). У 1952 р. закінчив із золотою медаллю середню школу в Тарандинцях, вступив на факультет журналістики Київського університету імені Т. Шевченка. Брав участь у літературній студії імені Василя Чумака (СІЧ).

У 1957— 1960 рр. працював у газеті «Черкаська правда», потім, у 1960—1963 pp.,— у газеті «Молодь Черкащини», власним кореспондентом «Робітничої газети», а також займався літературною творчістю.
1962 р. Василь Симоненко став членом СПУ. Він планував вступати до аспірантури Інституту літератури АН УРСР, вийшла єдина його прижиттєва збірка «Тиша і грім».

У середині 1962р. поета жорстоко побили працівники міліції залізничної станції ім. Т. Шевченка (м. Сміла). У зв’язку з тим, що влада всіляко боролась з Василем Симоненком, можна зробити висновок, що це побиття не було випадковим.

Василь Симоненко хронологічна таблиця

Дата Подія
8 січня 1935 Василь Симоненко народився в с Біївці Лубенського р-ну на Полтавщині. Ріс без батька, мати працювала в колгоспі.
1942—1952 Майбутній поет навчався в школі: 4 класи — у Біївцях (1942—1946), решта — у сусідніх селах Єньківцях (1946—1947) і Тарандинцях (1947—1952).
1952 Закінчив із золотою медаллю середню школу в Тарандинцях, вступив на факультет журналістики Київського університету імені Т. Шевченка. Брав участь у літературній студії імені Василя Чумака (СІЧ).
1957 Закінчив факультет журналістики Київського університету.
1957— 1960 Працював у газеті «Черкаська правда».
1960—1963 У газеті «Молодь Черкащини», власним кореспондентом «Робітничої газети», а також займався літературною творчістю.
1962 Василь Симоненко став членом СПУ. Він планував вступати до аспірантури Інституту літератури АН УРСР, вийшла єдина його прижиттєва збірка «Тиша і грім».
Середина 1962 Поета жорстоко побили працівники міліції залізничної станції ім. Т. Шевченка (м. Сміла). У зв’язку з тим, що влада всіляко боролась з Василем Симоненком, можна зробити висновок, що це побиття не було випадковим.
1963 Казка «Цар Плаксій і Лоскотон»
13 грудня 1963 Поет помер у черкаській лікарні (за офіційною версією, від раку), похований у Черкасах.
1964 Вийшла посмертна збірка «Земне тяжіння» (книгу було висунуто на здобуття Державної премії УРСР ім. Т.Г. Шевченка 1965р. (посмертно)
1981 З’явилася книга вибраного «Лебеді материнства» з передмовою Олеся Гончара.
25 грудня 2008 Національний банк України випустив в обіг пам’ятну монету номіналом 2 гривні присвячену поету.
17 листопада 2010 У місті Черкасах на вулиці Фрунзе, біля палацу одружень (історичний Будинок Щербини), був відкритий пам’ятник поетові. Автор монумента — Владислав Димйон.

Біографії

Розділи

Посилання

Рейтинг: 5 - 121 Голосов