BRAT «Культурний шок»

Григорій Семенчук препарує українську реальність та видає найкращий вітчизняний реп-альбом 2020-го року.

BRAT — сольний проект українського поета Григорія Семенчука, який він запустив у 2018-му році, презентувавши дебютний альбом «V $ TAVЛЯЄ». У 2019-му за братовим авторством вийшов ЕР «TOMOS». На цьому плодовитий Семенчук не зупинився і під кінець 2020-го дропнув другий повноцінний альбом «Культурний шок», який можна повноправно назвати найкращим хіп-хоп лонгплеєм серед українського культурного болота в минулому році.

На фоні мейнстрімної мішури треки BRAT'а вирізняються своєю інтелектуальною складовою. Це саме ті пісні, де потрібно слухати текст, насолоджуватись грою слів та сенсів, чому неабияк сприяє поетичне минуле автора. «Культурний шок» піднімає планку української соціальної й політичної сатири з фейсбучного небуття та задає їй неймовірно високого рівня в порівнянні з тим, що ми мали до цього.

Незрозуміло, чому ті ж самі активні жителі фейсбуків, прогресивне патріотичненьке ком'юніті, порохоботи чи хоча б хтось не розфорсили "Катюосадчу" з її багатогранним стьобом над хіпстерськими прихильниками преЗЕ!дента, телевізійною пропагандою, яка здатна творити справжні метаморфози в політичному житті та простими обивателями або трек "Партія" з відкритою їдкою сатирою на нових і незабруднених, що нарешті змогли присмоктатись до годівниці й тепер вже не сцють за своє майбутнє чи бізнес, а ссуть наші кровні з держбюджету. Тут вже якось незручно навіть згадувати про "Миру голуби", які сміливо могли б претендувати на хіт серед широких мас, що збурились від минулорічно-новорічного привітання (я скажу вам, голубочки, як нема різниці, то вас швидко транспортує Укрзалізниця). У свою чергу, тріп-хоповий "Зцілюю музоном" просто знищує закарпатську бичку Аліну Паш з її допотопним етно-звучанням та завиваннями, Альону Альону з її виховательськими повчаннями діточкам та все те збіговисько нездарних нонеймів, що зветься новим українським шоубізнесом.

Кожен із восьми треків альбому наповнений філігранними панчами, які розкриваються в повній мірі лише невідривно від самого контексту: "Іконка хитається в такт блатняка. Водій як химерний косплей козака." ("Культурний шок"), "Мокра постіль від сліз пасажирів. Як тут їхати, якщо свідомість не розширив?" ("Укрзалізниця"), "Я собі читав про те, що їм кінець. В цьому роль митця: вербалізуй пиздець." ("Тримайся Єрихон").

«Культурний шок» — напрочуд злободенний альбом із купою культурних алюзій, цілісними історіями та об'ємним наркоманським індастріалом, подекуди з нотками lo-fi. Це саме той постмодерн, на який українці не заслуговують, але він існує. Якби ви це чули, то знали б, що втрачаєте.